Музика

 Екскурс

 Звичайно, починати ознайомлення з культурою Японії ми будемо із музики, бо ж що, як не ноти, вишикувані в стрункі ряди, що створюють неперевершений ансамбль голосу та інструментів, можуть найкраще розповісти про традиції цього народу.

Ймовірно, перші поселенці Японського архіпелагу мали своє музичне мистецтво, проте прямих доказів його існування немає. У пізніших джерелах VIII століття, знаходимо безпосередні вказівки на існування пісень-віршів ута . Це були переважно священні перекази імператорського двору, які назвалися «великими піснями» оута і виконувалися переважно під час богослужінь та бенкетів.

Загалом, історія музики у Японії базується на запозичених мотивах схожих творів Китаю, Кореї, Індії. Спершу такі мелодії були лише на священні теми, а згодом їх кількість почала зростати, а сенс текстів - варіюватися. Зокрема, вже у ХІІІ столітті були відомі музиканти-сліпці (на зразок наших кобзарів), які, подорожуючи островами, просвітлювали людей, даруючи їм можливість насолоджуватися чарівними мелодіями. 

Згодом, музичне мистецтво набувало все більшого розвитку: створювалися обрядові пісні, що виконувалися під час польових робіт; імператори полюбляли тримати при дворі спеціально навчених музик, які співали дифірамби правителю; а один із різновидів музичних творів (саруґаку) і зовсім дав початок сучасним японським мюзиклам та загалом театральному мистецтву.

Японські народні музичні інструменти

Як ви могли здогадатися, через те, що Японія була досить ізольованою державою, люди були вимушені створювати та проектувати власні автентичні та самобутні музичні інструменти, аналогів яких зараз важко знайти у цілому світі.

Біва 

Біва - це один із основних японських традиційних інструментів, який фактично є аналогом української кобзи. Перші співці, що застосовували цей інструмент і називалися біва-хосі з'явилися ще в ХІ столітті, коли біва потрапила до Японії через шовковий шлях. Зараз же, цей унікальний інструмент відрізняється один від одного за регіоном, бо ж кожне місто чи селище має свій власний спосіб різьблення біви. Класифікується також за типом пісень, які виконуються за допомогою цього інструменту: для придворної музики ґаґаку використовується ґаку-біва, для речетативних пісень «Повісті про дім Тайра» у виконанні мандрівних сліпців біва-хосі — хейке-біва.

Сямісен

Сямісен - традиційний інструмент, що потрапив до Японії з Китаю. Сьогодні його часто використовують у японських театрах кабукі, де він вже став народним. Сямісен - це струнний інструмент, який складається з прямокутної дерев'яної основи, що обтягнута шкірою кішки та собаки, і з грифа, що пронизує цю основу. З початку минулого століття цей інструмент потрапив у широкий вжиток поп- та рок-виконавців, які у сьогоденні змогли знайти застосування цьому чарівному інструментові й у власних піснях.

Шякухачі

Якщо ви хоча би раз дивилися японські фільми чи аніме - то неодноразово чули дивне поєднання сучасних мелодії та традиційних японських інструментів. Шякухачі - саме той інструмент, який найчастіше уявляють, коли думають про країну Сонця, що сходить. Цей невеличкий виріб, схожий на дерев'яну флейту чи звичну нам сопілку насправді зроблений з бамбука, а назва його означає типову довжину - 54,5 см. Існує безліч японських творів, постанов та театральних вистав, музична частина яких обов'язково базуються на грі даного інструменту.

 Сучасна музика

Кожен хоча би раз бачив японську рекламу, чи то музичне відео, де концепція була абсолютно абсурдною чи смішною. Саме ці два фактори вважаються в Японії такими, які можуть забезпечити кліпу успіх не лише на японській арені, а й на світовій. Знизу я розмістила декілька відеокліпів, які найкраще відображають сучасне японське музичне мистецтво.